Адвокатське бюро "Валентини Журавель"
У Цивільному процесуальному кодексі України (далі за текстом – ЦПК України) встановлені умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляд заяви про його перегляд, а також скасування та оскарження такого рішення.
Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, якого було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, який не сповістив про причини своєї відсутності або зазначені причини визнанні судом неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до норм ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, а форма та зміст такого рішення має відповідати вимогам цього Кодексу.
Законодавством України не закріплено право відповідача на оскарження заочного рішення в загальному порядку без попереднього звернення із заявою про його перегляд до суду першої інстанції.
Отже, відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, на підставі письмової заяви відповідача, за умови поважних причин неявки до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Крім того, слід звернути увагу на дату ухвалення такого рішення і в разі пропущення процесуального строку подати клопотання про поновлення такого строку разом із заявою про перегляд заочного рішення.
Учасник справи, якому повний текст заочного рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту заочного рішення суду.
У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
-
найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
-
ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;
-
обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;
-
посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
-
клопотання про перегляд заочного рішення;
-
перелік доданих до заяви матеріалів.
Заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає як по суті, так і на предмет дотримання строку її подання.
Строк розгляду даної заяви – 15 днів з дня її надходження.
Розгляд відбувається в судовому засіданні, в якому суд заслуховує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог, викладених у заяві.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може:
-
залишити заяву без задоволення;
-
скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Якщо заяву про перегляд заочного рішення суд залишив без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідно до норм ЦПК України, а строк на апеляційне оскарження починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Верховний Суд вважає, що даний порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.
Позивач відповідно до ч.2 ст. 288 ЦПК України та відповідач відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у випадку, коли суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити таке рішення в апеляційному порядку.
Суд скасовує заочне рішення у випадку, якщо встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позову заяву з поважних причин, і докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Повторне ухвалене заочне рішення не передбачає права відповідача на подання заяви про його перегляд, оскільки дане рішення оскаржують і позивач, і відповідач у загальному порядку, передбаченим цивільним законодавством.
В судовій практиці існує ситуація, коли суди по-різному тлумачать поняття «неявка в судове засідання відповідача» з точки зору стадій судового розгляду та ухвалюють заочне рішення, коли відповідач не з’явився в судове засідання після оголошеної перерви або на стадії судових дебатів.
Згідно з висновками, зробленими Верховним Судом, неявка в судове засідання відповідача після оголошеної перерви чи зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз’яснювалися права та обов’язки, він висловлював свою думку та ставлення до позовних вимог.
Також існують непоодинокі випадки, коли:
-
суд ухвалює заочне рішення у справах, де відповідач не був повідомлений належним чином про судові засідання, що призводить до суттєвого порушення інтересів відповідача;
-
порушення інтересів позивача, оскільки на сьогоднішній день не визначено, як діяти суду, якщо копію заочного рішення неможливо вручити відповідачу з тих чи інших причин;
-
відсутність єдиної практики набрання заочним рішенням законної сили.
Проте, слід пам’ятати, що кожний випадок є індивідуальним, залежить від обставин конкретної справи та потребує детального вивчення.
Адвокати АБ «Валентини Журавель» надають кваліфіковану правничу допомогу у вирішенні судових спорів в тому числі і у питаннях оскарження заочного рішення.