Адвокатське бюро "Валентини Журавель"

Цим Законом на Державну службу України з питань праці покладено обов’язок з розробки типової форми трудового договору з нефіксованим робочим часом.

​

Оскільки такий вид трудового договору до цього українським законодавством не передбачався, законодавець детально визначив обов’язкові умови договору та запобіжники зловживанням його сторонами.

Отже, розглянемо яким чином врегульовуються відносини за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

 

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи, проте має певні обмеження, в тому числі наступні:

​

-  договір має містити базові години та дні, в які працівник може залучатися до роботи;

-  способи та строки щодо повідомлення сторонами одна одної про початок виконання роботи та готовність до її виконання чи відмову працівника, строки її виконання тощо;

​

-  кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень, проте мінімальна кількість годин робочого часу працівника не може становити менше 32 годин на місяць;

​

-  оплата праці працівника здійснюється з фактично відпрацьований час (або за відрядної системи оплати праці – за фактично виконану роботу за встановленими у договорі розцінками).

При цьому роботодавець має враховувати, що заробітна плата працівнику, який протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, має бути виплачена у розмірі не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці. Дана норма діє і для відрядної системи оплати праці у разі ненадання протягом місяця роботодавцем роботи працівнику.

У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу – в порядку оплати роботи в понадурочний час (ст. 106 КЗпП України);

​

-  окрім загальних підстав для припинення трудового договору, у даному виді договору можуть передбачатися додаткові підстави для його припинення, в т. ч. ті, що стосуються здібностей чи поведінки працівника або причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.  

 

Кількість договорів

З метою запобігань зловживанням з боку роботодавця встановлено обмеження щодо кількості таких трудових договорів:

-  не більше 10% від загальної кількості трудових договорів, або

- не більше 1-го трудового договору з нефіксованим робочим часом, якщо роботодавець використовує працю менше 10 працівників.

 

Додаткові гарантії для працівників:

-  роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями;

-  працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці. Протягом 15 днів роботодавець має розглянути це звернення та надати обґрунтовану відповідь.